Науково-дослідна діяльність
Науково-дослідна робота Лабораторії РДіОНС спрямована, перш за все, на отримання нових відомостей про особливості формування радіаційно-екологічної обстановки, про спектральні і дозообразуючи характеристики іонізуючих випромінювань, необхідних для визначення або уточнення обсягу радіаційно-дозиметричного контролю, а також розвиток і вдосконалення методів і засобів радіоекологічного моніторингу та їх застосування для дослідних цілей в різних областях. З урахуванням сказаного, основні напрямки науково-дослідної діяльності Лабораторії РДіОНС наступні:
- Комп'ютерне моделювання проходження випромінювань через речовину;
- Розрахунок, побудова і оптимізація радіаційного захисту;
- Дослідження впливу іонізуючих випромінювань на живі організми;
- Побудова біологічних моделей техногенних, зокрема, радіаційних аварій;
- Апробація та впровадження методик комплексного радіоекологічного моніторингу, включаючи біомоніторинг, місцевості;
- Спектрометрія іонізуючих випромінювань.
Результати наших досліджень відображено у низці наукових публікацій.
Найбільш важливі науково-дослідні та експертні роботи, виконані в Лабораторії РДіОНС:
Роботи, пов'язані з аварією на Чорнобильській АЕС:
Роботи, пов'язані з аварією на Чорнобильській АЕС:
- «Моделювання процесів взаємодії розплавленого палива з конструкційними матеріалами»;
- «Зниження активності паливовмісних мас та інших радіаційно-забруднених матеріалів з об'єкта «Укриття»;
- «Дослідження радіаційної обстановки на території м. Харкова та Харківської області»;
- «Вплив аварії на ЧАЕС на радіаційну обстановку у м. Харкові»;
- «Дослідження радіоекологічного стану приток річки Дніпро в ході Українсько-Канадської експедиції»;
- «Розрахунково-аналітичні і експериментальні дослідження комплексу технологічних процесів, необхідних для перетворення об'єкта «Укриття» у безпечний стан».
- Компонування і розрахунок радіаційного захисту усіх наявних в ННЦ ХФТІ прискорювачів, а також прискорювально-накопичувального комплексу «Джерело синхротронного випромінювання» з енергією електронів 1200 МеВ для Українського синхротронного центру в Києві;
- Визначення способу та розрахунок радіаційного захисту установки стерилізації на базі гамма-випромінюючих ізотопів європію активністю 6·106 Кюрі;
- Визначення ступеню радіаційної небезпеки (постановка і проведення експерименту та розрахунок концентрації радіонуклідів – продуктів ядерного вибуху – в шахтних водах і водоносних горизонтах) у разі затоплення порожнини, утвореної підземним камуфлетним ядерним вибухом, здійсненим в вересні 1979 року в товщі породи в однієї з шахт в м. Єнакієве Донецької області;
- Розробка, створення і введення в дію автоматизованої системи радіаційного контролю на прискорювальному комплексі з енергією прискорених електронів 2000 МеВ;
- Регламент радіаційного контролю ядерної підкритичної установки "Джерело нейтронів".